No Land’s Song

Мистецтво зажди було рушійною силою, музика супроводжувала революціонерів, кіно використовувалось як пропаганда. Фільм, який ми хочемо представити, це стрічка про пісні, в яких вже немає своєї Батьківщини. Про музику, яку викинули, вважаючи неприємлимою, а саму можливість її виконання — унеможливили.

Йдеться про мультинаціональний музичний проект, який поставив перед собою ціль влаштувати в столиці Ірану, Тегерані, концерт з виконнаням жіночого соло, яке було офіційно заборонено після Ісламської революції в 1979 році. Записи жінок-ікон дореволюційнoї іранської сцени зараз можна купити лише на чорному ринку. А всі кабаре, концертні зали та клуби – давно перетворені на складські приміщення.

Сара Наяфі вирішує боротися з цим: вона запрошуює французьких коллег Еліс Карон, Жанна Карона, та Емель Матолті, чиє YouTube-відео виконання пісні під час протестів 2011 року у Тунісі надихнули її, влаштувати в Тегерані музичний проект, для віновленнія музичних мостів між Європою та Іраном. Зустрічі з міністром культури, маршрут по культових місцях, кабаре та концертних майданчиках, де колись запалювали музичні ікони Ірану, перепетії та поразки — все це задля того, щоб влаштувти прекрасний концерт!

Режисер: Аят Наяафі.

Номінант на кращий документальний фільм Європейської Академії Кіно 2015, переможець фестивалю в Монреалі,
учасник ключових документальних формумів.

 

Більше про фільм https://www.facebook.com/nolandssong

Posted Under